ПОВНИЙ МІСЯЦЬ
Кокотюха Андрій .

ПОВНИЙ МІСЯЦЬ. Видання 2

Осiнь 1944 року. Подiлля. Лiнiя фронту вже далеко, але спокою в тилу немає. У селищi Сатанів страх перед гестапо змiнився боязню каральних операцiй НКВС, мало того, округу тероризують озброєнi до зубiв банди кримiнальникiв та дезертирiв, але й це ще не все: кiлька мiсяцiв у околицях на узлiссi знаходять тiла людей, загризених дикими тваринами. Люди кажуть, завiвся в тутешньому лiсi вовкулака…Розгадати таємницю сатанівського лiсу береться бойовий офiцер, фронтовик Андрiй Левченко. Разом iз ним у небезпечнiй грi є втікач із сталінського табору Iгор Вовк, жорстокий капiтан НКВС Сомов, дезертир Жора Теплий та повстанський сотник Грiм. Їхнi долi сплелися в тугий вузол, кожен має свiй секрет. Кому з них вдасться вистояти в двобої з перевертнем?Детективний трилер, виконаний у популярному стилi ретро-роману, що захоплює з перших сторiнок. А фiнал обiцяє несподiванки, яких не чекав, за його зiзнанням, сам автор.

80,00 ₴ 80.0 UAH

80,00 ₴

Купити
  • ISBN: 978-966-8659-69-0
  • Автори: Кокотюха Андрій
  • Мова: Ukrainian / українська
  • Обкладинка: тверда
  • Видавництво: Нора-Друк
  • Рік видання: 2014
  • Сторінок: 368
  • Серія: Морок
  • Категорія: Всі

Про автора

Андрій Кокотюха


Схожі видання

Дубинянська Яна

ЛИСТИ ДО ПОЛКОВНИКА

Це Юлі

ОРЛИ ТА ЯНГОЛИ

Литвин Ярослава

ПУХНАСТА

Кук Эндрю

СИДНЕЙ РЕЙЛИ ST1. В ПАУТИНЕ СЕКРЕТНЫХ СЛУЖБ.


Середній

5

1 кометар

avatar
Kira Malko

Published on липень 15-го 2018, 6:28:12 вечора

Це найкраще, що я читала в своєму житті. Так само я казала і про попередню книжку Франчески Меландрі, «Ева спить». Я так доволі часто кажу, і ніколи не брешу.

«Вище від моря», як і «Ева», дотикається до політики, але рівно настільки, щоб це було цікаво. Тут, як і в «Еві», йдеться про кохання, але подано це так, щоб не засумували любителі читати про політику. Тут є і роздуми про революцію, і зворушливі спогади з особистих історій персонажів, і брутальні подробиці тяжкого існування у в’язниці – в’язнів і наглядачів. І все це – на такому собі мальовничому безіменному Острові – був би райським куточком, якби його не використовували за іншим призначенням. Бо, якщо хочеш когось відокремити від світу, «немає стіни вищої, ніж море». Слова, назви і називання в цій історії мають особливе значення. Меландрі взагалі дуже точно оперує ними, вона фактично сюжет будує на окремих словах, і добре, що переклад зберігає цю майстерність. Що ще радує і захоплює, як і в «Еві», – це повна відсутність будь-яких авторських суджень, співчуття чи повчання. Відсторонений, але скрупульозний погляд і збалансованість викладу – характерні фішки Меландрі. Рефлексія і спогади в неї ненав’язливо влітаються в розвиток подій і рухають сюжет.

Ще одна дуже рідкісна штука: персонажі тут, як і обставини, в яких вони опиняються, немов самі себе творять і зображають. Коли тут і там натрапляєш на дуже виразні, але побіжні натяки – і вони одразу відкривають значно ширшу перспективу, дають значно глибше уявлення про те, що, як і чому. Такі натяки неможливо виокремити чи спланувати – вони формуються самі вже під час письма і, мабуть, свідчать про «живість» персонажів і реалістичність художнього світу.

Ну а ще ця історія спонукає до переосмислення значення слова «пощастило».