СПАДОК
Шевченко Анна К. .

СПАДОК.

Згідно із заповітом гетьмана Полуботка в Банку Англії з XVIII століття зберігається золотий скарб, який може отримати нащадок гетьмана лише за умов, що Україна стала незалежною державою. Ця легенда вже кілька століть хвилює багатьох дослідників і авантюристів. Авторка роману пропонує власну версію цієї історії.

Ймовірний нащадок гетьмана Полуботка претендує на спадщину і звертається по допомогу в юридичних аспектах до Кейт, англійського адвоката українського походження. Отримання спадщини може змінити баланс сил між Російською федерацією і незалежною Україною, а також матиме серйозні наслідки для Банку Англії, тому дії адвоката привертають увагу спецслужб.

Тарас, офіцер російської служби безпеки, отримує завдання запобігти претензіям на спадок. Дія роману відбувається у Великій Британії, Росії, Аргентині, Україні. Сюжет побудований таким чином, що ситуація розглядається з точки зору як Кейт, так і Тараса. Автор проводить читача через складні механізми відстеження архівної документації, факт і вимисел у романі ретельно переплетені: легенда існування козацького скарбу, факти попередніх спроб членів сім’ї Полуботка претендувати на козацьке золото, історія репресій з боку радянської влади по відношенню до реальних членів сім’ї автора, приватні щоденники, архівні документи…

80,00 ₴ 80.0 UAH

80,00 ₴

Купити
  • ISBN: 978-617-688-013-4
  • Автори: Шевченко Анна К.
  • Мова: Ukrainian / українська
  • Обкладинка: тверда
  • Видавництво: Нора-Друк
  • Рік видання: 2015
  • Сторінок: 328
  • Серія: Читацький клуб
  • Категорія: Всі

Про автора

Анна К. Шевченко


Схожі видання

Дубинянська Яна

ЛИСТИ ДО ПОЛКОВНИКА

Курков Андрій

НІЧНИЙ МОЛОЧНИК

Денисенко Лариса

САРАБАНДА БАНДИ САРИ

Кук Эндрю

СИДНЕЙ РЕЙЛИ ST1. В ПАУТИНЕ СЕКРЕТНЫХ СЛУЖБ.


Середній

5

1 кометар

avatar
Kira Malko

Published on липень 15-го 2018, 6:28:12 вечора

Це найкраще, що я читала в своєму житті. Так само я казала і про попередню книжку Франчески Меландрі, «Ева спить». Я так доволі часто кажу, і ніколи не брешу.

«Вище від моря», як і «Ева», дотикається до політики, але рівно настільки, щоб це було цікаво. Тут, як і в «Еві», йдеться про кохання, але подано це так, щоб не засумували любителі читати про політику. Тут є і роздуми про революцію, і зворушливі спогади з особистих історій персонажів, і брутальні подробиці тяжкого існування у в’язниці – в’язнів і наглядачів. І все це – на такому собі мальовничому безіменному Острові – був би райським куточком, якби його не використовували за іншим призначенням. Бо, якщо хочеш когось відокремити від світу, «немає стіни вищої, ніж море». Слова, назви і називання в цій історії мають особливе значення. Меландрі взагалі дуже точно оперує ними, вона фактично сюжет будує на окремих словах, і добре, що переклад зберігає цю майстерність. Що ще радує і захоплює, як і в «Еві», – це повна відсутність будь-яких авторських суджень, співчуття чи повчання. Відсторонений, але скрупульозний погляд і збалансованість викладу – характерні фішки Меландрі. Рефлексія і спогади в неї ненав’язливо влітаються в розвиток подій і рухають сюжет.

Ще одна дуже рідкісна штука: персонажі тут, як і обставини, в яких вони опиняються, немов самі себе творять і зображають. Коли тут і там натрапляєш на дуже виразні, але побіжні натяки – і вони одразу відкривають значно ширшу перспективу, дають значно глибше уявлення про те, що, як і чому. Такі натяки неможливо виокремити чи спланувати – вони формуються самі вже під час письма і, мабуть, свідчать про «живість» персонажів і реалістичність художнього світу.

Ну а ще ця історія спонукає до переосмислення значення слова «пощастило».